Режим рівнобіжного програмування цілком сполучимо зі стандартними пристроями програматорів EEPROM або Flash-пам'яті від сторонніх виробників. Блок схема зовнішньої конфігурації контактів, необхідна для підтримки рівнобіжного програмування, показана на мал.11. У цьому режимі порти РО, Р1 і Р2 працюють у якості зовнішньої інтерфейсної магістралі адреси і даних, сигнал ALE працює як стпоб дозволу запису, а порт РЗ використовується як порт загального призначення, що встановлює пристрій у різні режими стирання і програмування під час виконання процесу програмування.
S60 (Series 60) - площадка для мобільних телефонів, яка використовує Symbian OS. S60 - тепер провідна платформа для смартфонів у світі. Перша корпорація Nokia, а потім і ліцензію на інші компанії, такі як Lenovo, LG Electronics, Panasonic і Samsung. Крім того, включені в розвиток компанії, інтегрувати програмне забезпечення Elektrobit, Teleca, Digia, Mobica, Texas Instruments, STMicroelectronics, Broadcom, Renesas, Freescale, і оператори мобільного зв'язку Vodafone і Orange, які розробляють та доставки мобільних додатків і послуг для S60. S60 складається з набору бібліотек і стандартних додатків, таких як: телефонія, інструменти, ПІМ, з мультимедійними програвачами . Це зроблено для того, щоб внести повну сучасні телефони з великими екранами колір, який зазвичай називають смартфонами. Програмне забезпечення S60 - це комерційний стандарт для смартфонів, яка надає підтримку додатків, розроблених на мовах Java MIDP, C + + і Python. Особливістю є можливість встановлення додаткових програм, игры для symbian 9
Подібно 8051, ADu816 має розділений простір пам'яті програм і даних, як показано на Мал.5 і Мал.6. Якщо користувач подає живлення або скидання на пристрій при низькому потенціалі на контакті ЕА/, то воно буде виконувати код (програму) з області зовнішньої пам'яті, у противному випадку пристрій виконує код зі своїх внутрішніх 8До байт Flash/EE пам'яті програм. Це внутрішній простір коду можна завантажувати через послідовний порт UART навіть тоді, коли пристрій знаходиться в складі системи.
До молодших 128 байтам пам'яті даних можна одержати доступ через пряму або непряму адресацію, до старших 128 байтам ОЗУ - через непряму, а до області SFR тільки через пряму адресацію.
На мал.6 показана організація додаткових 640 байт Flash/EE пам'яті даних, доступних користувачеві. Ця пам'ять даних доступна побічно через групу регістрів керування, розташованих в області регістрів спеціальних функцій (SFR).
Зовнішню пам'ять даних можна розширити до 16Мбайт. Це є значним удосконаленням у порівнянні з 64Кбайтами стандартного ядра, сумісного з 8051.
Молодші 128 байт внутрішньої пам'яті даних організовані так, як показано на мал.7. 32 молодших байта згруповані в 4 банки по восьми регістрів, адресованих як R0-R7. Наступний 16 байт (128 біт) над банками регістрів, з адресами від 20Н до 2FH, утворять блок пам'яті з бітовою адресацією, з адресами біт від ООН до 7FH. Стік можна розташовувати в будь-якому місці внутрішньої пам'яті і його глибина може досягати 256 байт.
Область регістрів SFR розташовується в старших 128 байтах простору внутрішньої пам'яті даних, і вона доступна тільки за допомогою прямої адресації. Ця область забезпечує зв'язок між центральним процесором (CPU) і усією внутрішньою периферією. Блок схема, що показує програмну модель ADUC845 з використанням області SFR, показана на мал.8.
Додатковий АЦП призначений для
перетворення допоміжних вхідних сигналів як, наприклад, сигналів температури
«холодного спаю» з діода-датчика або термістора. Цей канал не буферизований і має фіксований діапазон вхідних сигналів
від 0В до 2.5В (припускаючи наявність зовнішнього ИОН 2.5В). Однополярні вхідні сигнали можна кодувати з
входів AIN3, AIN4 або AIN5 або безпосередньо з виходу убудованого датчика
температури. Блок-схема додаткового
АЦП показана нижче на Мал.4.
Мал.4. Блок-схема додаткового АЦП.
Для керування режимами роботи вбудованих АЦП використовується набір регістрів спеціального призначення, котрі забезпечують інтерфейс між ядром мікропроцесора AduC845 і АЦП як периферійним компонентом.
Мета: Ознайомитись з призначенням елементів робочого середовища системи програмування Visual Basic.
1. Теоретична частина
Visual Basic — це інтегроване середовище для розробки програм. Вона дає можливість розробляти графічний інтерфейс користувача, створювати та відлагоджувати програмні модулі, керувати багатомодульними проектами. Крім того, Visual Basic надає низку сервісних можливостей, які дозволяють автоматизувати розробку та впровадження програми.
1.1. Ознайомлення з елементами середовища розробки програм
Робоче середовище системи Visual Basic складається з меню, панелі інструментів і п’яти вікон, які разом утворюють робоче місце програміста. Кожна з цих частин пропонує засоби, які визначають різні аспекти виконуваної роботи з програмування.
Меню включає стандартний для інструментальної системи під Windows набір кнопок: Project, File, Edit, View,… .
Панель інструментів надає швидкий доступ до багатьох функціональних можливостей системи програмування з допомогою кнопок.
Центральне місце на екрані займає вікно дизайнера форм. В цьому вікні з допомогою елементів керування створюється макет робочого вікна програми. Цей макет називатимемо формою.
Форма є однією з основних компонент програми на Visual Basic. Форма - це своєрідне лице програми. Вона відображає її функціональних можливості програми, передбачає засоби задання вхідних даних, вибору певних функцій, а також представлення результатів.
Панель елементів керування – це набір компонент, які використовуються при розробці форми. Шляхом вибору певних елементів керування реалізується графічний інтерфейс.
Вікно Project Explorer відображає ті проекти, над якими ви працюєте в даний момент, а також різні частини кожного з цих проектів.
Вікно властивостей (Properties) призначене для перегляду і встановлення властивостей елемента керування, форми або модуля.
Вікно розміщення форми (Form layout) призначене для позиціювання форми або форм на екрані дисплея в підчас виконання програми.
Цей АЦП призначений для перетворення сигналів первинних датчиків. Вхід каналу буферизований і його можна програмувати на один з 8 діапазонів вхідних сигналів від ±20мв до ±2.56в, причому сигнали можуть подаватися на один із трьох диференціальних входів AIN1/2, AІN3/4 або AIN3/2. Буферизация вхідних каналів означає, що пристрій може працювати з джерелами сигналу значного імпедансу на аналоговому вході і, якщо буде потрібно, безпосередньо на цьому вході може виконуватися RC-фільтрація (для зменшення шумів і наведень). До виконання основного виміру можна використовувати генератори струмів контролю цілісності зовнішнього ланцюга (первинного датчика).
Для досягнення 24 бітної робочої характеристики без пропуску кодів АЦП використовує методику сигма-дельта перетворення. Сигма-дельта модулятор перетворить обраний вхідний сигнал у послідовність цифрових імпульсів, шпаруватість проходження яких містить у собі цифрову інформацію. Для одержання точних результатів перетворення з програмованим потоком на виході від 5.35Гц (186.77 мс) до 105.03Гц (9.52 мс) використовується програмувальний низькочастотний фільтр із характеристикою виду «Sine3». Для мінімізації помилок зсуву каналу АЦП використовується схема стабілізації перериванням.
може комусь стане в нагоді read more
on Налаштування й освоєння робочого середовища системи